ДІД ПАНАС

Поздравь разведчика с новым годом!

Tue, 22 Dec 2009 11:03:06 GMT

За неперевыреними агентурними даними, якщо написать листа за адресою: Россия, в/ч 44388, то воно попаде в ГРУ Генштаба МО Росії.

Як я був фотографом - 2

Wed, 16 Dec 2009 11:33:25 GMT

Відслужив же я в радянській армії два роки, вернувся в 1991, три місяці відгуляв законних. З армії хто приходив і на протязі трьох місяців зголошувався, то його мали забрати туди, звідки він пішов служить. На 90 день я появився у "Київфото". Ну й послали мене до Віті на вулицю Софіївську. Там зараз аптека і ще шось у підвалі. А раньше була фотографія. Кажуть мені - фотографи нам не нада, будь ретушером. Я покрутив носом, але взявся.

Колєктівчик підібрався прикольний, таке собі збіговисько колоритних тіпажів, сучасній варіант "На днє" Горького. Причем в буквальному смислі - більшість часу ми просиджували у підвалі. Вообщє фотографи це така каста неслучайна, там є шо послухать і чому повчицця. Пролетарська інтелігенція, майстри людських душ. Аби ще бухали менше в своїх лабораторіях.

Вітя-директор. Натура скользкая, но добрая. Постійно жався добавить лишній купон до зарплати і вимагав шоб я його називав на "ви". Не вийшло.
Його старший брат, Валєра. Заслужений ~~алкаголік~~ фотограф УРСР. Пив по чорному, але касету тримав крепко. Мав коханку з піцерії навпроти.
Саша-фотограф. Полуєврей-полуукраїнець з Подола. Видом своїм пішов у папу-єврея, політичними поглядами у маму-українку.
Вадік-фотограф - нормальний такий ги-ги Вадік с масіва, все крутився як би директора надурить, але діло знав добре.
Ігорь-лаборант. Цей наче чистий єврей, рижуватий такий ашкеназі, все казав: "Нада отсюда валить побыстрее". Крутився в навколокінематографічних колах, розглядав свою роботу в фотографії як непорозуміння. Зара крутицця десь в рекламі, думаю бабла має више криші. Тобто йому єдиному його єврейське щастя посміхнулось по справжньому.

Отам я два роки замальовував кола під очима на негативах. Бувало так воно мене задовбувало, шо я тупо проводив дві риски під очима і так отдавав в лабораторію. А там же треба делікатно, восмьорочками водить карандашиком...

Займалися ми тим, що фотографи називають "рилоскопією" - знімали на документи. Апарат був старий, однією касетою знімалося 15 чоловік 3х4. Якось ще до мене прийшов до нас робить фотку міністр побутового обслуговування УРСР. А фотографом був якраз Валєра. Готовченко. Ну той сів на стульчик. Валєра каже, підождіть я зараз пльоночку перезаряжу. Пішов у перезарядну і заснув там. Міністр кароче прождав 40 хвилин. Так Валєру ніфіга не уволили, брат відмазав.

Да, були случаї... Наприклад як розпався СРСР, місцевий відділ КДБ став називатися СБУ. І всі їм треба було переробить свої корочки. Ну а найближчою фотографією була якраз наша. Тут вони всі і паслися. Ну наші ще по старій пам"яті пускали таваріщєй без черги. Ні до, ні після того я ніде не бачив такої кількості однакових людей. Як двоюрідні брати, їй Богу. Чорні костюми, квадратні обличчя і погляд цей... "преісполнєнний місіі". Так фотограф бувало раз в півгодини виходить зі студії в вестибюль. Там уже назбиралось різних людей 10-12. Фотограф нікого не питаючи: "ви, ви і ви прошу за мною". Ніколи не помилявся.

Або ще. В августі-сєнтябрі толпи людей приносили до нас на проявку пльонки з отпуска. Море-пляж-шашлик-дєвачки. Як правило в кожній другій-третій пльонці були еротічєскі кадри разної ступені відвертості. Так у нас все було доведено до автоматизма: проявив пльонку - передивився - найшов кадр - висушив пльонку - бистренько зробив фотки собі - отдав пльонку клієнту. З часом набралась ізрядна купа таких фоток. Роздивлялись колекцію під час колективних п"янок. Да... А колись спустився вниз сердитий клієнт, якому шось напартачили с фотками, почав трєбувать переробить. Хто там був в лабораторії заартачився, каже, фотки хароші, перероблять не буду. А колекція лежала тут же на столі. Клієнт оказався ментом, чи шо, каже всьо, капєц вам, розповсюдження порнографії. Ну й пішов. У нас канєшно був шухер, колекцію взагалі десь винесли з фотографії. В Союзі за таке реально сажали, так шо небезпека була. Якшо одна фотка - можна, якшо дві копії, значить розповсюдження. До чого ця історія. Я упевнений на всі сто, шо в КОЖНІЙ сучасній фотографії є така колекція, люди не міняються. Так шо думайте, воно вам нада?

А то ще якось спустився до нас у підвал нєгр двухметровий. Ну ми йому фотку переробили він і пішов на вихід. А двері низенькі на вулицю. Воно свою бошку дурноголову до крові і розбило. Не сильно, але видно. Вертаєцця, держицця за голову і каже "компенсація, компенсація". Грошей хотів за фізичну травму. Ніфіга він не получів, пішов з новою фоткою додому.

Далі буде...

Майкрософт єднає народи

Wed, 16 Dec 2009 10:12:05 GMT

Нє, в принципі українцю понравицця, коли йому прислужить кацап. Воно наче ніякої різниці, шо там за етнос на тому кінці дроту сидить, а все ж якесь незрозуміле почуття задовлення присутнє... За 350 років рабства, мать вашу і т.д.

Звоню оце в Майкрософт Україна, насчьот переустановки вінди спитать. Питаю українською. Воно мені з таким акцентом:" прасціцє пажалста, я рускеязичний, не маглі би ви перейці на русскій, или педеждать, я переключю на украіноязичний персанал.

Ну я уважив москалика, повторив усе російською.

LegalCamp 09

Mon, 07 Dec 2009 23:30:27 GMT

Крім усього прочього, я щей займаюсь деякими проектами в Інтернеті. Обов"язково піду на конференцію присвячену правовим питанням українського інтернету.
Зібрання обіцяє бути в стилі Медіакампу, цікаві виступи, спілкування.

LegalCamp — это современный формат подачи актуальной правовой информации специалистами с разных отраслей права. Конференция вобрала все лучшие традиции Баркемпов, где участники становятся также соорганизаторами, а задача организаторов привлечь интересных докладчиков на выбранные участниками темы. LegalCamp — это помощь друг другу, открытое и непринужденное общение, многосторонний обмен информацией и новые контакты.
http://legalcamp.org.ua/about

Поцелуй беларуски

Fri, 04 Dec 2009 10:03:39 GMT

Ладно поділюсь своїм рецептом.

Отже шарлотка "Пацалунак беларускі", автор Дід Панас. Всі продукти є в Білорусі.
Назву навіяли біло-червоний кольор, та ніжний смак. Сам я з білорусками не цілувався. Наче... Отаке от.

Нам треба:
Печені яблука

Сир, найкраще дитячий сирок, але як нема...

Сметана

Журавлина (клюква, хто не пойняв)

Отож беремо сир і нарізані яблука (луччє без шкурок, дуже спішив, їсти хотілось), перекладаємо:

Заливаємо сметаною

Засипаємо журавлиною, пересипаною цукром, одразу їмо. Жадно глотая.

Інший ракурс

Trust Us to Handle Your Ukrainian Translation

Thu, 03 Dec 2009 08:44:27 GMT

Знайшов на одному сайті перекладів

Ukrainian translators face additional challenges; they often have to do double translation, since English to Ukrainian dictionaries in many fields of science and technology are simply nonexistent.

Because of this, Ukrainian translators often have to use English to Russian dictionaries first, and then translate the Russian terms into Ukrainian.

Шарлотка по київськи

Mon, 23 Nov 2009 11:13:32 GMT

Я придумав новий рецепт нової страви. Я в шоці як воно вкусно.
Тіки я вам не скажу, бо ще вкрадете...
Назву я змінив.

Wear near angry Ukrainians at your own risk.

Wed, 18 Nov 2009 09:30:42 GMT

Футболочка від www.bustedtees.com

Київ у перші місяці окупації. Хроніка

Mon, 16 Nov 2009 17:34:50 GMT

Очевидно репортаж про візит словацького президента до Києва осінню 1941 року.
Хрещатик, будинок ЦК, Лавра (до і після підриву Успенського собору).

Грипозно-міжкультурне

Wed, 04 Nov 2009 07:18:12 GMT

Слухав вчора польське радіо, перший канал, так звана Єдинка. Балакали про грип. Зібралося троє місцевих депутатів, одна жінка.

Ну треба сказать, шо вони там перелякані тоже, може не так сильно як у нас, але трохи паніки є.

І от ця тьотя каже - ну у нас в Польщі, хоч ми тут нарікаєм на систему охорони здоров"я, але вона на порядок краща ніж в Україні. Взагалі умови санітарні, система здоров"я, особиста культура в Польщі трошки відрізніється від України, каже тьотя.

Ну і шо вам сказать... правду каже!

Відставка Черновецького

Tue, 03 Nov 2009 16:47:04 GMT

Вона буде така...

Польща не купує вакцину від грипу

Tue, 03 Nov 2009 06:34:17 GMT

Вакцину купимо тоді, коли отримаємо гарантію від виробника стосовно побічних наслідків і коли буде відомо, чи можна її прищеплювати дітям та вагітним, сказала вчора міністр здоров"я Польщі Єва Копач. Експерти заскочені.

- Вакцину виробляють три фірми але жодна не може оцінити пізніші наслідки.Дослідження проводились досить недовго. Не відомо, чи чи можна прищеплювати дітей та вагітних. Не відомо до кінця, скільки має бути щеплень одній людині. Якщо будемо її купувати мусимо знати результати досліджень. Обов"язок уряду - рекомендувати результативні і безпечні рішення.

Gazeta Wyborcza

Не будьте дебилами!!! не носите маски на улице и в метро!!!

Sun, 01 Nov 2009 14:33:02 GMT

Люди добрые, говорю как врач эпидемиолог: от ношения масок на улице и в метро не польза, а вред.
Почему: маска не расчитана на ношение при физической нагрузке (быстрой ходьбе по улице)
- при надетой маске у вас возникает гипоксия и форсировнное (усиленное) дыхание - воздух деформируя маску поскакивает по ее краям.
Потом, зайдя в помещение, где уже находятся люди и можно реально заразиться вы некоторое время продолжаете также дышать вместо носа - ртом через эти щели.
В итоге вы вместо гриппа с назофарингитом и трахеитом получите пневмонию - потому что вирус проскочит верхние дыхательные пути.
А первичная грипозная пневмония - в большом проценте случаев смертельна в отличие от воспаления верхних дыхательных путей.

Люди не будьте дебилами - не гробьте себя, это уже не смешно.

http://galimsky.livejournal.com/448730.html

Свинячий грип

Sat, 31 Oct 2009 08:01:36 GMT

Кашпіровський рекламує польский інтернет ))

Fri, 30 Oct 2009 06:51:18 GMT

Поляки випустили рекламу з "Кашпіровським". Оригінальна реклама інтернет провайдера.

А тут другий варіант

Копоть

Tue, 27 Oct 2009 08:26:59 GMT

Депутатська заздрість

Tue, 27 Oct 2009 07:59:15 GMT

Вчора в обід катався на роліках у парку над Динамо. В обідню перерву парк заполонили депутати, асистенти, бодігарди і тьотєньки з обслуги.

Вони всі мені заздрили.

Як робицця пропаганда

Thu, 15 Oct 2009 07:53:17 GMT

Виктор Ющенко в третий раз стал дедом

В семье президента Украины Виктора Ющенко пополнение - вчера, 14 октября он стал трижды дедом. В праздничный день Покрова Пресвятой Богородицы старшая дочь Виталина Ющенко родила девочку, сообщают украинские СМИ.

Виталину в обычный киевский роддом во второй половине дня привез муж - предприниматель Алексей Хахлев. Оставив перед входом Mercedes и Range Rover с охраной, супруги поспешили к акушеру. Роды прошли благополучно. Роженицу с дочкой отправили в VIP-палату. Взволнованный отец все время находился рядом. Первым поздравить Виталину приехал ее брат Андрей с тремя охранниками.

Как извещает "Росбалт", Виталина и Андрей - дети Виктора Ющенко от первого брака. Помимо них у президента есть еще трое наследников: сын Тарас и дочери София с Кристиной, от второй супруги - Катерины Чумаченко, нынешней первой леди.

У 29-летней Виталины уже трое детей: от первого гражданского мужа Михаила Гончарова - дочь Ярина-Доминика, от второго супруга - сын Виктор, и вот теперь дочь.

http://www.izvestia.ru/news/news218293

Підкреслення моє

"Городки восточных земель напоминают теперь наши деревни"

Thu, 01 Oct 2009 10:27:09 GMT

в: Вот вы приехали в Германию после объединения. Какие впечатления?

о: Объединение - это, конечно, праздник, но со слезами на глазах. В западные земли из восточных после объединения ушло в полтора раза больше народу, чем за все годы выехало на запад из ГДР. Городки восточных земель напоминают теперь наши деревни - старики и дети.

http://izvestia.ru/hystory/article3133701/

Вольный город - Севастополь

Wed, 23 Sep 2009 14:27:30 GMT

Перебуваю під враженням від польского фільму 1958 року - "Вільне місто". Мова йде, звістно, про Гданьск. В міжвоенний період місто мало спеціальний міжнародний статус. Фактично було в спільному керуванні німців і поляків. Але німців будо більше. Зараз Богословська пропонує віддати Севастополь в спільне керування з Росією...

В основному оповдається про події за тиждень до війни і про оборону Почти Польської, в Польщі це знакова подія. Пропоную уривок під назвою "Авантюра в кнайпі" (майже все зрозуміло). А сам фільм тут

... І мама позаду

Tue, 22 Sep 2009 08:18:26 GMT

Як я був київським фотографом

Wed, 09 Sep 2009 06:46:24 GMT

Після школи, яку було закінчено 1987 року постало питання "шо дєлать". Як пересидіть рік до Радянської Армії, та ще й з користю для себе. В свій час я займався фотографією, довбався у ванній з "проявітєлєм-закрєпітєлєм", отож якось само-собою опинився у ПТУ номер 46. Або по другому, в училищі побутового обслуговування на Єреванській. Воно й зараз там, якщо не помиляюсь.

Фотографи сиділи окремо від усіх, в своєму будинку за кілька кварталів. Нас якось обходили стороною загально пту-шні заходи, та й навчальний процес був справою інтимною і таємничою як проявочна кімната.

Основним вчителем став для нас Гарій Семенович Журабовіч, дай Яхве йому здоров"я. Непоганий майстер, делікатний, з дрібкою єврейського класицизму у поведінці. Крім того, що вчив він нас типово фотографічним речам, розповідав також і про діла "сопутствующіє". Наприклад, як брати гроші за роботу. Або як заспокоїти сердитого клієнта. Або які бувають випадки на зйомках ню. Я майже все забув :)

Він наприклад казав, що якщо до вас в студію залітає сердитий дядько з криками "шо за херню ви мені зробили на фото", то треба сказати : "ви посидіть, я зараз пльоночку перезаряджу і потім поговоримо". Фотограф виходить, клієнт залишається один в студії. Тиша, 10 хвилин чекання і це вже зовсім інша людина. Отакий прийомчик, який я щойно спалив.

В кінці навчального року він зазбирався до Ізраїлю (1988 р.), і випадково я взнав що насправді його звуть Гедарій Шоломович. Думаю в нього все добре.

Існувала така структура як "Київфото", об"єднувала всі фотографії, студії кольорового фото, виробництво медальйонів тощо. До речі, працювать в майстерні цвинтарних медальйонів вважалося надзвичайно круто. Там лише легальна зарплата була 600 рублів, як у шахтарів. Дуже шкідливе виробництво...

Так от, після бурси вакансій для мене в "Київфото" не було, а це був монополіст, так що на стороні влаштуватись не вийшло б. Та знайшлася сердобольна жіночка з відділу кадрів, яка підкинула мені тимчасову роботу в одній фотографії на Щербакова, на Нивках. Там директор фотографії йшов на півроку до армії на перепідготовку. Мовляв, перекантуєшся а потім щось з"явиться.

Кантувався я там цілий рік і трохи більше, аж до армії. Той директор за кілька днів перед своєю партизанщиною взявся заварити бак. Бак був після бензину, з парами... Звучить цинічно, але в фотографії з"явилась постійна вакансія...

Директором став Вітя, я був фотографом. Ділили ми наше приміщення з ремонтом взуття. Завідував там один старий єврей, теж не пам"ятаю як звати. Матюкався шо капєц - пристойних слів було процентів сорок. У нього був вираз-паразит - "єбічєская сіла", вживався в стані піднесення.

Дід був ветераном, одного разу розказав історю про війну. Якось відійшов він на рейді в кущі. Сидить, дметься. Раптом з-за кущів виходить німець, і каже "Камераден, ніх шіссен, іхь бін антіфашст". Ну типа я антифашист, пацифіст, прийшов здаватись. Ну йдуть вони до командування. Командування почесало рєпу, та й каже - нам він зараз не в тєму. Дівать його нікуди. Так шо ти його знайшов, ти його й кончиш.
- Я в нього, каже, всю обойму ППШ, 70 патронів, всадив. Нічого не поробиш, приказ...

Робить в фотографії було прикольно. Тоді були часи хозрасчьота - скіки заробив те й маєш. На одного виходило 180-220 рублів, нормальні гроші для 18-літнього хлопця з СРСР. До нас часто заходили цигани. Хто не знає, на Нивках по Щербакова місцеві циганські барони вже тоді вибудували собі шикарні особняки. Пам"ятаю двох сестер. Одна типової циганської зовнішності, друга - нормальна собі слов"янка. Мабудь дитиною вкрали та виховали як свою...

Що ще пам"ятаю. Зайшла якось до нас стара баба, принесла побитий шашіллю портрет свого чоловіка, може ще в 30-х роках роблений. Каже, чи не вийде якось реставрувати. Я, карочє, його пресняв і на копії заретушував всі пробіли простим олівцем. Вийшло супер, повністю відновлене фото. Взяв я з неї за цю гєніальну працю якусь фігню. По моєму, вона не зрозуміла, який кусок роботи було зроблено.

(далі буде)

Станція ім. Кірпи

Mon, 07 Sep 2009 13:16:59 GMT

На днях жд станція ім. Кірпи припинила своє існування.

Тепер це станція "Бортники"!

Хоча логічніше було б повернутися до старої назви Бортничі.

Шось в цьому є

Wed, 02 Sep 2009 14:46:47 GMT

Ніна Конті

Sun, 16 Aug 2009 05:51:50 GMT

Її та багатьох інших ви можете побачити на Единбурзькому вуличному фестивалі